Валентина Олександрівна Орлова

Орлова Валентина Олександрівна
Валентина Олександрівна Орлова

Україна, Дніпропетровська область

  • 1957 |
  • Місце народження: м. Дніпропетровськ |
  • журналіст

Творчий та життєвий шлях Валентини Олександрівни Орлової: журналіста, режисера, ведучої обласного радіо філії НСТКУ «Дніпропетровська регіональна дирекція».

«Донько, слухай радіо – тут є і музика, і чимало дитячих програм…»

Професійне кредо – «Радіо: людям про людське»

Професійний журналіст. У 1981 році закінчила Київський державний (нині Національний) університет ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «журналістика»». Сама Валентина Орлова з дитинства полюбила радіо, і відтак воно стало частиною її життя. Батьки працювали в нічну зміну, і мама – мудра жінка, щоб дитина не сумувала, тихенько вмикала радіо, йдучи на роботу. Ось воно й гомоніло в домі і стало першим учителем. Тому Валентина знала всіх українських акторів і, зокрема, акторів «Театру перед мікрофоном», слухала Наталю Ужвій. Підсвідомо її тягло до журналістики, роботи серед людей. Перший її матеріал як юнкора пролунав в ефірі 13 жовтня 1974 року. Присвячений він був станції юних техніків у парку ім. Володі Дубініна м. Дніпропетровська.

На обласному радіо Валентина Орлова працює з вересня 1982 року на посадах редактора, головного редактора, директора творчо-виробничих об`єднань облрадіо, директора творчого об`єднання художніх і пізнавальних програм обласного радіо.

«Завжди з пошаною до вас…»

Авторка та ведуча радіопрограм «Великий діалог»,
«Між іншим зранку», «Моє рідне село», «Алло, ми
вас слухаємо», «Завжди з пошаною до вас», «Я знаю»…

За роки журналістської діяльності створила десятки радіоциклів художньо-публіцистичного спрямування, висвітлюючи життя регіону, утверджуючи побудову незалежної України, її єдності та соборності протягом усіх етапів державотворення. Нині є авторкою та ведучою радіопрограм «Великий діалог», «Між іншим зранку», «Моє рідне село», «Алло, ми вас слухаємо», високорейтингових програм обласного радіо, які розкривають проблеми місцевого самоврядування, пенсійного реформування, соціального життя, а також наукову, культурно-мистецьку діяльність представників регіону та України. Створила цикл радіопрограм «Завжди з пошаною до вас» про історію Дніпропетровського обласного радіо, якому у 2016 році виповнилося 90 років, а також цикл програм «Я знаю» – про людей, чий життєвий досвід і позиція утверджують гуманізм та любов до України.

У програмах В. Орлової акцентовані також теми побудови громадянського суспільства, утвердження єдиної соборної держави, її захисників в АТО, волонтерської допомоги.

Серія програм спрямована на формування сучасного фахівця, що творить економічну перспективу розвитку держави, підготовку спеціалістів для технічних галузей. Кого тільки не довелося записувати: політиків, майбутніх президентів, віртуозів музичного мистецтва і звичайних людей.

Володіє всіма жанрами радіо, веде прямі ефірні передачі, співпрацює з Національним радіо України.

«Ми прийшли, щоб побачити ваш голос…»

Люди, які особисто її не знають, впізнають Валентину за красивим голосом у найнесподіваніших місцях. Скажімо, на ринку. Дивляться часом як на прибульця, – лише тому, що вона так красиво говорить. А за цим, між іншим, стоїть багаторічна кропітка робота. Приходили і на радіо й такі, що казали : «Ми прийшли, щоб побачити ваш голос…».

Сама вона вважає голос найдивовижнішим створінням Бога. Бо голос – як і код, відбитки пальців – дуже індивідуальний.

«Ви даєте відчуття життя, коли ми слухаємо передачу..»

Творчі надбання Валентини Орлової зафіксовані та узагальнені в навчально-методичних матеріалах і підручниках, зокрема у монографії проф. В. Лизанчука «Основи радіожурналістики» (підручник для студентів факультетів журналістики, вид-во «Знання», 2006 р.)

У 2001 р. за програмою «Громадські зв’язки» стажувалася у Сполучених Штатах Америки.

Основні професійні здобутки та відзнаки:

Є багаторазовим лауреатом (1998, 2001, 2004, 2008, 2009 рр.) і володарем Гран-прі Всеукраїнського фестивалю телерадіопрограм «Калинові острови».

У 2011 р. також отримала звання лауреата 1-ї премії на цьому найпрестижнішому фестивалі, присвяченому 20-ти річчю Незалежності України (м. Львів).

Володарка 1-ї премії конкурсу «Професіонал ефіру України» (2005 р).

У 2009-му отримала 1-шу премію і Гран-прі Міжнародного фестивалю «Перемогли разом», присвяченому Перемозі у Другій світовій війні (м. Севастополь).

Лауреат вищої театральної нагороди Придніпров’я  «Січеславна» в галузі мас-медіа.

Переможниця творчого конкурсу «Українська мадонна» Міжнародного благодійного фонду Святої Марії (м. Київ).

У 2011 р. отримала звання лауреата 2-ї премії Міжнародного фестивалю телерадіопрограм «Калинові мости» у Польщі.

Член Національної спілки журналістів України з 1983 р. Переможниця конкурсу НСЖУ «Золоте перо» 2010 р. Нагороджена Почесним знаком і медаллю НСЖУ «Золота зірка української журналістики».

Неодноразово нагороджена Почесними грамотами Держкомтелерадіо України, голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації та обласної ради, Пенсійного фонду, Мінагропрому України. Тричі була стипендіатом міського голови.

За особливі заслуги перед українським народом нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України (2008 р).

Ірина Браславська
Бібліографія:

Література:
Лизанчук В.В. Основи радіожурналістики: підручник для студентів вузів.– К.: Знання, 2006.– 628 с.
Орлова В. Лучшие танцоры живут в Днепропетровске: [итоги 11-го междунар. хореограф. фест. «Счастливое детство в кругу друзей»] // Наше місто.– 2014.– № 27 (5.06).– С. 4.
Орлова В. Днепропетровск оделся в вышиванку: [13-ий Всеукр. мегамарш в Днепропетровске] // Наше місто.– 2014.– № 25 (22.05).– С. 17.
Орлова В. Чудеса бывают: [фокусники из Днепропетровска А. и И. Рай строят выступления на общении со зрителем] // Наше місто.– 2015.– № 3 (22.01).– С. 15.
Павлюк І. «Проспект Трубников» – серед кращих медійників області: [В. Орлова, редактор обл. радіо нагороджена до Дня журналіста] // Проспект Трубников.– 2013.– № 47 (11.06).– С. 3.
Рижков В. «Радіо – це насамперед думка» // День 2016.– № 52–53.– С. 28.
Чабан М. Жива газета // Експедиція XXI.– 2010.– №4.– С. 12.
Створено: 13.09.2017
Редакція від 12.09.2020